Актуально
71923 перегляди
 |
Яка мета Акції „Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!”? Про це повідомляє сайт Громадського руху “Не будь байдужим!”.
Ми хочемо допомогти людям, які живуть в Києві й хочуть розмовляти українською, але не наважуються, бо соромляться російськомовної більшості.
Ми з Тобою спробуємо розірвати замкнене коло – „я не розмовляю українською, бо ніхто не розмовляє”. Всі, хто хоче, зможуть одночасно перейти на українську – в перші дні січня. Разом ми подолаємо страх, лінощі та станемо сильнішими!
За статистикою, сьогодні з чотирьох столичних школярів, які розмовляють вдома українською, лише один продовжує говорити по-українськи на вулиці. Інші троє переходять на російську. Це в Києві, де українською говорили споконвічно і з якого українська мова була витіснена в останні століття.
Наша мета – спілкуватися українською мовою в Києві має бути так само легко, як і російською. Київ є столицею України, і від патріотизму киян залежить доля незалежної України.
З Нового року ми з новою силою будуватимемо конкурентноздатну українську спільноту, мета і місія якої – культурно та економічно стати на один рівень з країнами Європи. Увійти в коло країн, які є світовими лідерами. Довести, що не лише, скажімо, Франція, Італія чи Англія мають бути цікавими для України. Але і ми колись зможемо закохати в Україну цілий світ. А наші діти спілкуватимуться зі світом на рівних.
Який механізм акції?
Акція стартує з прес-конференції, яка відбудеться у середу, 27 грудня, об 11 годині в „Українському домі”. На ній українські музиканти-учасники громадського руху „Не будь байдужим!” – Сергій Фоменко (гурт „Мандри), Олександр Ярмола („Гайдамаки”), Андрій Тимчук („ФлайZzZа”), Юрко Журавель („От вінта”) – закликатимуть киян з Нового року перейти на українську мову. Також у прес-конференції візьме участь відомий соціолінгвіст Лариса Масенко, яка була консультантом під час підготовки книжки.
Протягом останніх днів старого року близько 30 волонтерів роздадуть у Києві 5 тис. примірників кольорової книжки. У ній зібрані практичні поради, як саме перейти на українську мову або як стати її дієвим симпатиком.
Також у книжці наведені найпопулярніші україномовні ЗМІ, Інтернет-сайти, твори класиків та сучасних українських авторів. Додано перелік місць у Києві, де йде українське культурне життя, та факти з історії української мови.
Книжку будуть роздавати на вулицях Києва, у державних установах, школах, вищих навчальних закладах, бізнес-центрах. Також волонтери будуть дарувати охочим киянам значки із закликом перейти на українську: „Міняю часы на годинник”.
Як отримати книжку?
Ви можете отримати її електронний варіант прямо зараз, завантаживши у форматі pdf тут.
Друкований варіант книжки можна отримати у волонтерів, які роздаватимуть її в центрі Києва протягом останніх днів 2006 року.
Волонтерів можна буде впізнати в юрбі за новорічними зеленими капелюхами (колір громадського руху) та зав’язаними на сумках жовто-блакитними хустинками.
Ви можете також зателефонувати координатору акції Оксані Левковій за номером (044) 239-74-19 – і, за її рішенням, книгу до Вас привезуть волонтери.
Стаціонарна точка, де можна знайти книгу, буде розміщена навпроти Кабінету Міністрів 28 грудня, у четвер, та 29 грудня, у п’ятницю.
Навіщо підтримувати українську?
По-перше, це справедливо. Адже українська – це мова землі, якою ходять кияни. Споконвічно в Києві говорили по-українськи. Але після приєднання України до Росії російська мова витіснила в Києві українську з широкого вжитку. Проте з усіх боків навколо Києва невеличкі міста та села продовжували говорити по-українськи. Там збереглася мова землі, яка була серцем першого дежавного об’єднання Східної Європи – Київської Русі.
По-друге, це практично. Адже сьогодні молодій людині майже неможливо досягти успіху в професійній діяльності без досконалого знання державної мови.
По-третє, це збереже нашу державу в єдності. Звичайно, якщо українська мова залишиться єдиною державною. Надання російській мові статусу державної, хай би як логічно воно виглядало у нашій двомовній країні, може призвести до роз’єднання України. Воно породить ментальне двовладдя, чітко розмежує країну на два табори. Яскравий приклад – Канада, де після введення в 1969 р. французької як другої державної Квебек не лише не передумав від’єднуватися від Канади, а навпаки – сепаратистські настрої там посилилися. Так, за незалежність Квебеку на виборах у 1980 р. виступило близько третини його мешканців, а в 1996 р. – вже майже половина квебекців. І сьогодні відокремленя Квебеку – один з варіантів розвитку подій, який офіційно визнає влада Канади.
Розкіш зберегти свою мову випадає далеко не кожній країні з такою складною історією, як Україна. Наприклад, Ірландія, після століть залежності від Англії, з часу отримання незалежності в 1922 р. так і не змогла відродити свою мову у повсякденому спілкуванні. Цікаво, що у долях Ірландії та України є багато схожого – обидві були включені до складу імперій в ХVII ст., в Ірландії також був свій голодомор в 1840 р., тоді ж почалася активна фаза повної англізації країни.
Україні поталанило. Вона зберегла свою мову. Питання в тому, чи зможемо ми скористатися шансом, який дає нам історія, і передати повноцінну мову нашим дітям. Можна продовжувати розмовляти в Києві по-російськи і бути при цьому патріотом України. А українська слугуватиме символічним каркасом нової держави. Проте треба розуміти, що символічні каркаси легко руйнуються. „Вчора Україна була частиною Росії. Сьогодні – ні. Завтра – знову буде”, – це поширена в Росії думка. Її не приховують і відкрито висловлюють. Президент Росії Володимир Путін називає розпад СРСР „найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст.”. Виходить, перед Україною досі стоїть питання: бути чи не бути?
Сьогодні кияни можуть дати своїй мові нове життя у столиці, творити сучасний україномовний світ. Це цікаво, потрібно і має великі шанси на успіх. Коли Ти говориш українською, Ти робиш Україну сильнішою, стверджуєш її незалежність. Ти розвиваєш конкурентноспроможну державу. Від конкуренції, як відомо, виграють усі – і наші країни-сусіди, і ми самі.
Якщо я погано володію українською мовою і не можу перейти на неї одразу?
Ти можеш обрати один із чотирьох варіантів поведінки: „Максимум”, „Чемний”, „Симпатик” та „Мінімум”.
1. Максимум. „Я розмовляю українською”. Ти завжди говориш по-українськи, крім двох випадків: по-перше, коли Ти не хочеш, по-друге, коли співрозмовнику важко розуміти українську.
2. Чемний. „Я відповідаю українською”. Ти говориш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. А також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.
3. Симпатик. „Я симпатизую українській”. Ти розмовляєш російською, але симпатизуєш українській. Намагаєшся створити собі україномовне середовище. Заохочуєш своїх дітей вивчати українську.
4. Мінімум. „Я поважаю право людини говорити своєю мовою”. Ти ставишся з розумінням до людини, яка говорить українською чи суржиком.
Хто проводить акцію?
Акцію „Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!” проводить громадський рух „Не будь байдужим!”. Учасники руху – українські гурти „Мотор’ролла”, „Мандри”, „ФлайZzZa”, „От вінта”, „Гуляйгород”, „Гайдамаки” „Тартак”, музиканти Ніна Матвієнко, Володимир Кушпет та Сергій Захарець (старосвітські інструменти), а також звичайні громадяни. Вже понад рік під гаслом „Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!” рух проводить регулярні концерти в невеличких містах, переважно у центральній Україні. Їхня мета – закликати мешканців цих міст розбудовувати цивілізовану та самодостатню країну. „Небайдужі” виступали вже в 15 містах України. Під час останніх концертів рух дарував місцевим школам сучасні книжки українською мовою.
Як приєднатися?
Ти також можеш стати частиною руху „Не будь байдужим!”. Якщо Ти поділяєш наші цінності та хочеш бачити Україну цивілізованою та самодостатьою – приєднуйся! Гасло волонтерів руху: „Наша дія – сила України”. Ми знайдемо роботу, яку ти зможеш робити у вільний час. Якщо Ти вже володієш професією, Ти можеш стати консультантом руху. Напиши нам про себе та свої вміння на адресу: [email protected]
Публiкацiї за темою «Громадська діяльність»:
