Актуально
22868 переглядів
|
Фрегати ЧФ РФ у Севастопольській бухті |
Підписанням 28 травня 1997 року Угод між Україною та Російською Федерацією завершився 5-ти літній переговорний процес, період напруженості і сепаратистських провокацій, спроб реалізувати територіальні претензії до України. Постійні суперечки навколо де-факто базування ЧФ РФ вводились у договірні рамки, визначались часові рамки та тимчасовість базування російського флоту і, що важливо, було погоджено, що головна база українських ВМС буде у Севастополі. Їх підписання уможливило заключення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
Разом з тим, нинішній специфічний статус ЧФ РФ є наслідком капітулянтської політики Кравчука-Кучми, коли один розпочав, а другий завершив процес здачі національних інтересів. Сам факт розподілу ЧФ був стратегічною помилкою (якщо не зрадою) Л. Кравчука. Адже відповідно до принципу, за яким відбувався розподіл майна та підпорядкування військових формувань колишнього Радянського Союзу, Україна мала право на свою частку – 16,37%, й у нас були реальні юридичні підстави для підпорядкування в цілому тієї частки ЧФ, котра базувалась на нашій території.
В подальшому поступливість Л. Кучми дала змогу Росії не лише за безцінь отримати потужне військове формування, дорогоцінні кримські землі, майнові комплекси, але й досягти геополітичної мети — залишитися й закріпитися на території України, зберегти дієві важелі впливу. Росія отримала змогу реалізувати стратегію глибокого і системного втручання у внутрішні справи України.
ЧФ РФ, користуючись бездіяльністю місцевої і центральної влади, прогалинами в угодах або порушуючи їх, здійснює в Україні діяльність, непритаманну військовим структурам, здійснює надзвичайно активну, ворожу українській державності, пропагандистську, ідеологічну, культурницьку, освітянську діяльність, спрямовану на громадян України в Криму і Севастополі, прямо дестабілізує там ситуацію. Через цілу низку сателітних відверто політичних культурницьких, просвітницьких, мистецьких, наукових, релігійних, жіночих, дитячих, молодіжних, пенсіонерських, навіть оборонно-масових громадських організацій, легалізованих у правовому полі України, здійснюється проникнення в усі соціально-ментальні тканини українського суспільства півдня держави, формуються і підживлюються антидержавницькі, сепаратистські сили.
Народний Рух України, не ставлячи під сумнів необхідність виконання підписаних угод, вимагає від Президента, Ради національної безпеки і оборони та Уряду України:
привести діяльність сил ЧФ РФ у сувору відповідність до вимог законодавства України, вжити негайних заходів щодо безумовної реалізації урядових документів щодо здійснення контролю за його діяльністю;
невідкладно досягти домовленості про заборону бойового застосування сил ЧФ РФ, які дислокуються на території України та негайного їх виведення з нашої території на випадок загрози конфлікту РФ з третьою стороною;
негайно вивести з території України усі елементи системи забезпечення застосування ЧФ РФ ядерної зброї щоб унеможливити її застосування з території України, як без’ядерної держави;
виключити на майбутнє заборонені угодами модернізацію й нарощування озброєнь сил ЧФ РФ, що дислокуються на території України;
до кінця року провести прозору й контрольовану інвентаризацію, незалежний аудит та фахову експертну оцінку фондів, земельних ділянок та акваторій, переданих у тимчасове користування ЧФ РФ, здійснити юридичне оформлення оренди відповідно до українського законодавства, повернути державі землі і об’єкти, що виявились надлишковими або використовуються у корисливих цілях всупереч їх призначенню та визначити ринкову вартість оренди;
беззаперечно виконати судові рішення й передати українській стороні навігаційно-гідрографічне обладнання, розміщене на території України та у її прибережних водах, чим забезпечити можливість виконання нашою державою міжнародних зобов’язань стосовно безпеки мореплавства;
негайно ініціювати переговори по узгодженню графіку поетапного виведення ЧФ РФ з нашої території з терміном його завершення до травня 2017 року.
Рух застерігає окремих представників влади, депутатів колишньої кризової коаліції, інших записних захисників російських інтересів від спроб цькування та оббріхування патріотів, що в питаннях ЧФ РФ стоять на державницьких позиціях, дбають про свою державу.
Народний Рух стверджує, що національні інтереси в Криму й далі залишаються незахищеними і лише кінцева перемога демократичних сил, їхня ефективна українська зовнішня і безпекова політика дасть змогу навести лад у дотриманні обома сторонами підписаних угод, що сприятиме гармонізації українсько - російських відносин, підвищенню взаємної довіри та поваги, стане запорукою стабільності і державного суверенітету всієї України.
Слава Україні!
Голова Народного Руху України
Борис ТАРАСЮК
28 травня 2007 року
м. Київ
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
