Клички нічого не знали про дідуся
Українці
31823 перегляди
Опубліковано - 18.06.2007 | Всі публікації | Версія для друку
Фонди Музею історії органів внутрішніх справ Волині нещодавно поповнилися цікавим експонатом - матеріалами особової справи Родіона Кличка. Дідусь наших найкращих боксерів якийсь час служив начальником паспортного столу в прикордонному Любомлі. Про те, як занесло сюди уродженця Придніпрянщини, розповідає черкаська журналістка Лідія Титаренко. Пані Лідія віднайшла матеріали про життя Родіона Кличка в столичному архіві МВС.
Історія роду Кличків відповідає на запитання, чому нині Віталій так посилено вчить українську, чому брати-боксери так пропагують Україну у світі, чому вони ніколи й гадки не мали про російське чи будь-яке інше громадянство.
– Рід Кличків бере початок з хутора поблизу села Вербівки на Черкащині, – розповідає Лідія Іванівна. – Там оселився після Богданових походів козак. Був він надзвичайно гостинним – завше закликав подорожніх завернути до його хати. За це й прозвали його Кличком.
Дідусь Віталія і Володимира Кличків Родіон народився в селі Вільшана на Київщині. Мав двох братів та двох сестер. Коли у роки колективізації загинули тато і дядько Родіона, його відправили в армію, у ІІ Закавказький артполк. Мав хлопець запальну вдачу, обіцяв помститися тим, хто залишив родину без землі та млина. Коли Родіон повернувся додому, не впізнав рідного села, понищеного голодомором. Померли лютою смертю матір, сестра Феодора і брат Андрій...
Вчорашнього артилериста Родіона Кличка скерували на роботу до Смілянського управління міліції. Коли навідувався додому у Вільшану, зустрічався з синьоокою красунею Тамарою, яка вчителювала в сільській школі. Невдовзі закохані одружилися й оселилися у Смілі. З них вийшла напрочуд красива пара: Родіон — високий, чорнявий, і Тамара – струнка, завжди привітна й усміхнена. Невдовзі у подружжя народився синочок Володя.
 |
Брати Клички не знали нічого про історію героїчного роду |
...Влітку 1938 року сержанта міліції Кличка скеровують на нове місце служби — до Переяслава. Звідти — у Любомль на Волині. Разом з чоловіком приїхала туди й Тамара. Вона працювала вихователем у дитсадочку. Їй дуже подобалася ця робота ще й тим, що поряд з нею завжди був синочок.
У травні 1941 року начальника паспортного відділення Любомльської міліції Кличка відряджають до Дніпропетровська на курси, а Тамара з Володею поїхали на канікули до батьків у Смілу. Коли почалася війна, Родіон спробував повернутися у Любомль, але доїхав залізницею лише до містечка Сарни. Там і натрапив на свій райвідділ, що відступав у глиб України. Пізніше райвідділ, як і обласне управління міліції, евакуювали до Києва. Там Кличко потрапив в оточення, з якого вибрався пораненим у передпліччя і стегно. Коли дістався до рідного села, дружини й сина не застав: усіх вивезли до концтаборів.
Тамару вдалося знайти й визволити, а от синочка Володю разом з односельцями розстріляли... Після визволення Черкащини Родіона Кличка призначають оперуповноваженим карного розшуку Смілянського райвідділу міліції. 1946 року в них знову народився син Володимир, майбутній батько наших знаменитих боксерів. Втім Кличкам довелося виїхати з рідних країв аж у Киргизію. Відтоді й почалися мандри сім’ї військовослужбовців. І Родіон, і Володимир віддали життя армії.
Першим із Кличків, хто приїде на дідову землю у Вільшану відкривати музей історії власної родини, був Віталій Кличко.
– Загалом у мене склалося враження, що брати не знали нічого про історію героїчного роду, – розповідає Лідія Титаренко. - Таким уже було життя-буття їхнього батька Володимира – постійні передислокації з одного гарнізону в інший, з дідусем-бабусею не спілкувалися. Коли я надіслала їм листа із життєписом родини, здивуванню Віталія не було меж. Він пообіцяв, що приїде сюди з усією родиною.
Актуально
До теми:
