Жоден склад парламенту не піде на скасування депутатської недоторканності, поки президентом залишається Віктор Ющенко.
Таку думку висловив член фракції партії Регіонів Василь Кисельов журналістам.
"Оскільки Президент звернувся до потенційних учасників парламентських перегонів, то я переконаний, що це не більш, ніж піар-хід", - заявив Кисельов.
"Більш того, Президент продемонстрував, що він сьогодні в черговий раз виступає з позиції опозиції – от такий каламбур. Він цілком підтримує опозицію", - додав він.
"Я повинен сказати з повною впевненістю, що поки Президентом буде Ющенко, жоден склад парламенту не ризикне піти на крок складання депутатської недоторканності", - заявив Кисельов.
"Чому? Правильно казали мої колеги. Після того, як вони складуть депутатську недоторканність із себе, у країні буде повна диктатура, за кожне слово, що я сьогодні поки маю право казати, на адресу того ж президента, просто будуть хапати і саджати", - пояснив він.
"Я упевнений, що депутатська недоторканність необхідна, інакше депутат не буде мати права говорити жодного слова", - додав депутат.
Почувши таку “мудрість” пана(товариша) нардепа ми були дещо здивовані, бо як ми не намагалися пригадати, але на пам'ять не спадало жодного прикладу, коли народного обранця-більшовика за його критику на адресу Президента Ющенка(а Кисельов акцентував увагу саме на персональній прив'язці недоторканості до Президента Ющенка) піддавали тортурам чи кидали у буцегарні. Як, наприклад, народного депутата Агафонова за опозицію... тільки не до Ющенка.
А при Президентові Кучмі, якого так сльозно полюбляють нардепи-більшовики - було й неодноразово. Були також численні вбивства депутатів-опозиціонерів, погано замасковані під ДТП. Це, наприклад, “ДТП” із народними депутатами Вячеславом Черноволом, Олександром Ємцем, Анатолієм Єрмаком.
А деякі, наприклад, вбивство Вадима Гетьмана, взагалі більше нагадували показовий розстріл непокірного, ніж банальне побутове вбивство.
Проте, пам'ять одразу ж підказала професіну категорію, яка не має й ніколи не мала недоторканості, але часто-густо за слово платить найвищу ціну - власним життям. Це - журналісти. І тут прикладів можна наводити безліч. Найбільш відомі: Гонгадзе, Александров, Єфремов...