Актуально
58017 переглядів
|
Два “героя”, що “врятували” Україну |
«Сам міністр сказав: «Хлопці, я горджуся котом!
Героїчна особа!»
(фантазія на тему пісні В. Висоцкого)
Героїзм і турбота про співвітчизників просто поперли в ці дні з молодих міністрів на всі сторони. Особливо у напрямку телекамер провідних телеканалів країни. Саме час відкривати літопис операції «Врятувати рядового Малюка» (кличка евакуйованого із зони бойових дії кота відома тепер усій країні).
Отже, рано вранці 21 червня на злітно-посадочній смузі аеропорту «Бориспіль» приземлився Ту-154 з 91 громадянином України, евакуйованим з охопленого безладами і озброєним протистоянням палестинського сектора Газа. В основному, це були жінки і діти.
Зустрічати і «давати коментарі для преси» з приводу успішної евакуації на ЗПП аеропорту тут же прибули двоє, наділених урядовою довірою, панів, - очільник МЗС Арсеній Яценюк і надзвичайний міністр Нестор Шуфрич.
Після хвилюючого моменту зустрічі і вітання врятованих на рідній землі, послідували більш приземлені і зрозумілі речі - тобто, ті самі «коментарі», для яких, власне кажучи, і підняли «по тривозі» двох поважаних джентльменів. З їх незв'язних і невиразних коментарів виходило, що саме відомства, очолювані цими панами, і стали головними рятувальниками українських громадян і кота Малюка. Мовляв, увесь план евакуації був розроблений і реалізований мало не особисто паном Шуфричем, а пан Яценюк при тому «теж був присутній».
Насправді, ці урядові мужі, що вирядилися в вбранняг отаких Чіпа і Дейла, до даної операції мають таке ж відношення, як кувалда до польотів в космос. Тобто, вельми віддалене відношення.
По-перше, план евакуації був складений і реалізований виключно силами і засобами вітчизняного оборонного відомства. Досить було поглянути на емблему літака з врятованими, щоб зрозуміти це. І МНС на чолі з своїм молодецьким міністром тут ні при чому. Літак належить Державному підприємству Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (УАТК). Саме ця кампанія перекидає підрозділи ЗСУ по всьому світу при необхідності (наприклад, під час миротворчих операцій)
По-друге, ніякого аналізу і передбачення, а вже тим більше «ефективного реагування на надзвичайну ситуацію» з боку МНС і МЗС, про яких довго і барвисто розпиналися на бетонці «Борисполя» два пана, що погано виспалися, в добротний костюмах, проявлено не було. Бо реальною інформацією про те, що відбувається, володіли лише в Міноборони, де саме і відреагували з похвальною швидкістю, - на відміну від МЗС і МНС, наповнених чутками і домислами, керівництво яких «виявило цікавість» лише після того, як про порятунок попросили самі громадяни України, що знаходяться в зоні конфлікту. Інтерес-то вони, зрозуміло, проявили. Чим і обмежили свою реальну участь в порятунку українців.
Ще за 4 дні до цього моменту у оборонного відомства України вже було підготовлено все необхідне і, як мовиться, «стояло під парами» - починаючи з мобільного авіаційного медкомплекса «Віта» і закінчуючи групою відмінно натренованих «спеців» на випадок яких-небудь озброєних «ускладнень» при евакуації. Добре, що все це повною мірою не знадобилося. Обійшлися пасажирським літаком і спеціальною бригадою військових медиків, але відповідні сили і засоби МОУ, на відміну від МНС і МЗС, виділило і підготувало своєчасно.
Це стало можливим не стільки завдяки Нестору Шуфричу і його «геніальному плану», скільки грамотним і чітким діям структур власне Міноборони. Яке, отримавши певну інформацію про ситуацію в Секторі Газа, коли «Фатх» і «Хамас» тільки збиралися схлиснутися, своєчасно проаналізували її і відповідним чином спрогнозували подальший розвиток подій. Завдяки цьому вдалося підготуватися і провести евакуацію своєчасно і успішно. Ніяким «планом Шуфрича» у той час і не пахло.
Відверте вихваляння (причому, абсолютно безпідставне) і зухвала брехня перед телекамерами пана Шуфрича про те, що «структури Міноборони були всього лише виконавцями його планів» видає в цьому неординарному державному мужі не стільки певний рівень моральних якостей, скільки елементарну розумову недостатність. Бо, якби Нестор Іванович поворушив парою звивин, то зрозумів би, що віщати в телеефір про свою виключно героїчну роль в порятунку наших громадян (і, звичайно ж, кота, якого шкідливі ізраїльські митники і прикордонники не хотіли пропускати на Батьківщину), в даному випадку не варто. Бо викрити його в брехні - простіше простого.
Для цього досить уточнити у «несамовитого Нестора» деякі «подробиці» операції, які його «здорова фантазія» видавала на камеру. У реальності ці «подробиці», розписані Шуфричем, відповідають істині не більше ніж теорія «наукового комунізму» практиці побудови соціалізму.
«Координації зусиль особисто паном Шуфричем» є, кажучи словами класика, випадком так званої брехні. Справжньою координацією евакуації, перельоту і надання допомоги евакуйованим займалося Міноборони України, своїми власними силами. Підлеглі пана Яценюка зустріли українських громадян вже «ЗА» ізраїльським КПП, а пан Шуфрич, який «координує» в цей час незрозуміло що і кого, міг отримати інформацію із цього приводу виключно з МОУ або МЗС.
Більш того, наш головний рятівник ще й заявив про якісь «проявлені Міністерством оборони нерозторопність і некомпетентність». У чому ж ця «некомпетентність» військових виявилася? Невже в тому, що вони провели операцію без збоїв і проколів? Досить вказати на тридобове «зависання» українського військового борту в Аммані (витримці екіпажа військового літака варто поаплодувати), бліц-марш автоколонни через Йорданію і багато що інше. Хоч би те, що значна заслуга в успішній евакуації українських громадян з Сектора Газа так само належить обом «основним» українським розвідкам - СЗР і ГУР того ж Міноборони. Саме їхніми зусиллями було забезпечено безпечне переміщення українських громадян на найбільш небезпечній ділянці - в самому Секторі Газа, де продовжувалися бої і перестрілки. Завдяки їх роботі, український евакуаційний конвой був забезпечений озброєною охороною, що складалася... з власне бойовиків «Хамаса». Немає, напевно, більших ворогів, чим «Хамас» і ізраїльські солдати, але в нашому випадку одні провели і здали іншим з рук в руки українських громадян у повній цілості, включаючи кота.
І лише після того, як літак з евакуйованими сів в «Борисполі» тут же намалювався пан Шуфрич із своєю «координуючою» роллю і «геніальним планом порятунку». Як мовиться, одні орали, а інші в цей час готувалися до старту в передвиборній гонці.
Дивлячись на самовдоволену фізіономію Шуфрича, що красується в телевізорі в ролі головного рятувальника, залишається лише висловити глибоке співчуття іншому «рятівникові Вітчизни» - Василю Цушку. Як не крути, а міністрові внутрішніх справ, щоб вибитися в «героїчну особу», довелося попітніти: і навколо будівлі Генпрокуратури скакати, і в зайвій «емоційності» зізнаватися, і під отруєного «косити», і на людей (злісних «отруйників») обмовляти, і аналізи здавати, і за кордон летіти та анекдоти про себе, «героя», читати.
А тут!.. Проїхався з вітерцем і «мигалкою» з Києва до Борисполя - і хоч в першу десятку передвиборчого списку «регіоналів»!
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
