![]() |
Сьогодні завдяки апаратам „штучна нирка” смерть можна відстрочити, але виліковуванню рак сечових шляхів не піддається. Чому особлива форма нефропатії вражає саме населення Балканського півострова й, переважно, селян, медики донедавна не могли пояснити. Серед причин називали інтоксикацію важкими металами, що, можливо, містяться в ґрунті чи воді, хронічний брак у їжі важливих мікроелементів, генетичний чинник, тобто, спадковість тощо. Розв’язку, досить несподівану, знайшов доктор медицини Артур Ґроллман, науковець Університету штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук:
„Першу підказку ми дістали приблизно десять років тому. Тоді в Брюсселі лікарі теж не змогли врятувати групу жінок середнього віку, які потерпали від ниркової недостатності. Перебіг хвороби підозріло нагадував балканську нефропатію. Як з’ясувалося згодом, усі вони проходили курс схуднення в одному з брюссельських Інститутів краси. Поряд з іншими процедурами, жінки приймали пігулки для спалювання жиру. Начебто нічого небезпечного – екстракти китайських трав. Але серед них була одна, що має дуже близького родича в Європі - бур’ян aristolochia clematitis.”
Кирказон ломоносоподібний - багаторічна рослина заввишки від 30 сантиметрів до одного метра, з ясно-зеленим листям та жовтими квітами у формі глечика, що мають неприємний запах. Любить тепло, вапнисті ґрунти, часто росте поблизу виноградників, на луках, уздовж доріг, іноді в садках та на городах. Поширена в багатьох південних регіонах Європи, а також на Кавказі та в Криму. В аristolochia clematitis отруйним є все, і передусім – коріння та насіння. Попри це ще в Стародавньому Єгипті відварами з них лікували жіночі хвороби, посилювали пологову діяльність. Розтерте листя прикладали до гнійних ран, екзем, укусів гадюк. У народній медицині кирказон ломоносоподібний і досі застосовують при артритах та ревматизмі, при водянці, тромбофлебітах, виразках, сліпоті, епілепсіях. Однак через високу отруйність, завжди - в невеликих дозах. Навряд чи саме лікування спричиняє рак сечових органів на Балканах, гадав американський науковець Артур Ґроллман. І вирушив до Хорватії:
„Цього разу ішлося не про заможних жінок, що дбали про свою фігуру, а про звичайних селян, які засівають свої поля, збирають урожаї та їдять переважно не продукти із супермаркетів, а те, що вони самі виростили. І хліб традиційно печуть удома, а не купують у крамницях. Я відвідав чимало лікарень, де лежали смертельно хворі на нефропатію пацієнти. Як з’ясувалося, ніхто з них не вживав кирказонових настоянок або відварів, але справа в тому, що я побачив багато цього бур’яну на полях серед пшениці.”