У комп’ютерах співробітників міністерств, а також у Відомстві федерального канцлера, за інформацією журналістів Spiegel, були знайдені шпигунські програми, розроблені китайськими фахівцями. У відомстві канцлера докладних роз’яснень не дають, утім речник уряду Томас Штеґ таки підтвердив, що хакерські атаки на комп’ютери міністерств мали місце. В уряді запевняють, що захист електронних даних у німецьких відомствах на належному рівні. Тим не менш, як повідомляє Spiegel із посиланням на свої джерела в уряді, китайським шпигунам вдалося за декілька місяців викачати з комп’ютерів міністерств величезні обсяги інформації. Точні цифри невідомі.
Мільйони сторінок інформації
Коли німецькі фахівці взяли ситуацію під контроль, їм вдалося зупинити перекачування на сервери шпигунів близько 160 гігабайт інформації. Якщо перерахувати це в обсягах друкованих матеріалів, то може йтися про мільйони сторінок інформації. Як повідомляє Spiegel, шпигуни діяли в міністерствах закордонних справ, економіки, а також відомстві канцлера. Перебуваючи у Пекіні, Анґела Меркель не могла оминути цю неприємну тему. Її коментар був дипломатично виваженим, але доволі промовистим:
„У глобалізованому світі ми можемо спільно розвиватися лише у тому разі, якщо ми дотримуватимемося певних правил гри”.
Китайське керівництво вкотре запевнило, що теж прагне грати за правилами. Утім, німецькі партнери вже звикли дивитися на ці заяви тверезо.
Шпигуни дошкуляють промисловцям
Вже багато років провідні німецькі компанії скаржаться на мільярдні збитки, яких завдають китайські фірми. Не зважаючи на цивілізовані норми патентного права, китайці не лише імітують певні товари відомих виробників, але й незаконно копіюють провідні німецькі технології. Шпигунство, з яким нині зіштовхнулися німецькі урядовці, промисловцям вже давно відоме, каже експерт з питань захисту інформації Уве Класен:
„Фірми мають бути пильними і дбати про захист найдорожчого, що у них є, а саме їхнього ноу-хау. Треба вживати усіх можливих заходів, аби відбивати сторонні напади на це ноу-хау. Є багато заходів. Насамперед, йдеться про захист електронних даних. Але не лише. Шпигунство відбувається і через співробітників. Потрібно зважати на це і перестраховуватися“.
Троянці атакують
Шпигунські програми потрапляють на комп’ютери, як правило, електронною поштою. Хакери надсилають користувачеві повідомлення із вкладеним файлом, замаскованим під текстовий документ. Після відкриття цього файлу, програма-шпигун потрапляє на комп’ютер і починає самостійно передавати дані своїм розробникам. Ці програми фахівці називають „троянськими конями” або просто „троянцями”. Для пересічного користувача таке шпигунство небезпечне тим, що зловмисники можуть за допомогою викраденої інформації отримати доступ, приміром, до банківського рахунку. Натомість у промислових підприємств крадуть, зазвичай технології, зазначає Уве Класен:
„За наявною у мене інформацією, численні німецькі фірми вже зазнавали таких нападів. Наскільки мені відомо з різних джерел, зокрема з преси, більшість атак здійснюють хакери з азійських країн. Вони запускають у мережу так званих „троянців”. Я хочу лише сказати фірмам: потрібно кодувати інформацію, не можна просто так пересилати важливі дані електронною поштою”.
Електронне шпигунство завдає німецьким компаніям величезних збитків. Адже одна справа, коли китайці імітують нову німецьку продукцію, побачивши її на ринку. Поки вони підроблять побачене, минає деякий час і німці вже встигають вигадати щось нове. Інша річ, коли зловмисники займаються промисловим шпигунством і отримують всі важливі дані про новітні розробки ще до того, як відповідна продукція з’явилася на ринку. У таких випадках винахід навіть не встигають патентувати.
Німецькі промисловці дивляться на нинішній скандал навколо китайських програм-шпигунів у кабінетах урядовців із деякою іронією. Вони сподіваються, що принаймні тепер уряд більш рішуче візьметься за проблему захисту інтелектуальної власності і відверто розмовлятиме із китайськими партнерами про проблеми промислового шпигунства.