«Левада-центр» поставив росіянам питання: «Як би ви поставилися до того, щоб “Єдина Росія” офіційно стала такою політичною силою держави, яка, як свого часу КПРС та мала змогу б направляти дії всіх органів влади і призначати своїх людей на будь-які відповідальні посади?».
Відносна більшість опитаних (49%) ідею підтримали: 20% позитивно, 29% швидше позитивно. Негативно віднеслося 16% респондентів, швидше негативно 21%.(Опитано 1600 росіян в 45 регіонах пройшов 19-23 жовтня; погрішність не більше 3%.)
За це виступають ті, хто піде голосувати, причому за «Єдину Росію», вважає директор «Левада-центру» Лев Гудков: «Це не випадковість, а організований консенсус, продукт пропаганди, дискредитації інших партій і витіснення їх з політичного поля».
За даними «Медіалогії», в перший тиждень жовтня про «Єдину Росію» ЗМІ повідомляли втричі частіше, ніж про КПРФ або «Справедливу Росію», в середині жовтня - удвічі частіше.
«За» висловлюються люди, що живуть в зоні хронічної кризи, вважає Гудков: від партії, яку очолив Володимир Путін, можна чекати допомоги, вона допоможе повернути зруйновану систему соціального забезпечення, сподіваються виборці.
І ті ж респонденти, в більшості своїй, не вважають, що треба зобов'язувати міністрів і Президента до обов’язкової партійності. За це виступають лише 13%. «Люди як і раніше не розуміють, як працює демократія, їм байдужі програмні засади, вони приєднуються до тих, кого вважають реальною силою», - відзначає Гудков.
«Це не любов до «Єдиної Росії» або лідерів партії, а швидше голосування від осоружного, бо опозиція виглядає безпорадно», - вважає Леонтій Бизов з ВЦДГМ, опитування якого, теж фіксують тягу до однопартійної системи: ті ж приблизно 50% виступають за одну велику і сильну партію.
«Для старшого покоління це ностальгія по СРСР, а для молоді форма делегування байдужості», - вважає він.
Дійсно, найгарячіші прихильники додання «Єдиній Росії» статусу КПРС у наймолодшої (18-24) і найстаршої (старше 55) частин респондентів, свідчать дані «Левада-центру».
«Я, як член “Єдиної Росії”, вітаю таку думку громадян, це - демонстрація стабільності і надійності, але партій повинно бути дві. Якщо буде єдина направляюча і скеровуюча, це може кінчитися, як в недавньому минулому», побоюється заступник Голови Держдуми від «Єдиної Росії» Любов Сліська.
«Однопартійна система забороняється 13-ій статтєю Конституції, яка гарантує політичне і ідеологічне різноманіття», - говорить Михайло Краснов, завкафедрою конституційного і муніципального права Вищої школи економіки, - «навряд чи до цього дійде».
Як у них
У Китаї партійні комітети існують на деяких приватних підприємствах. Партійні органи не ухвалюють управлінські рішення, але впливають на кадрову політику. Керівники підприємств призначаються акціонерами, але без контакту з парторганізацією у них можуть не скластися відносини з держструктурами.
У Білорусі на підприємствах введено пост заступника директора по ідеології, він координує діяльність, створених там, позаштатних пропагандистських груп. Ці групи ведуть виховну роботу, відповідно до спеціальних методичних матеріалів, які щомісячно випускає аналітичний відділ адміністрації Президента.
Переклад - “Аратта-Україна”