Актуально
23002 перегляди
 |
Саме тому важко було повірити, що Путін дійсно готовий очолити уряд, не змінюючи повноважень прем'єра. Мінятимуться повноваження чи ні — побачимо. Але в нинішніх умовах уряд мало не зобов'язаний бути «поганим», щоб було кого лаяти.
Згідно опитуванням «Левада-центру», в серпні (до відставки Михайла Фрадкова, щоб не враховувати коливання, пов'язані із зміною прем'єра), рівень схвалення діяльності Президента РФ складав 84%, а уряду — майже в двічі менше (43%).
Кого лаяти народу в новій конструкції, коли і Президент і прем'єр начебто повинні бути хорошими, абсолютно незрозуміло. Це додає побоювань, що наступного року економічна політика стане більш соціалістичною і популістською. Можливості для цього будуть. Згідно розрахунків Економічної експертної групи, доходи бюджету на 2008 р. істотно занижені. Вони можуть виявитися на 1,2 трлн. руб. вищими (зараз закладені доходи на рівні 6,644 трлн. руб.). Звичайно, не всі вони можуть бути використані, адже велика частина коштів має нафтогазове походження, а значить, повинна йти або до резервного фонду, або до фонду національного добробуту. Але нафтогазовий трансферт, який якраз йде до бюджету, вимірюється у відсотках ВВП (у 2008 р. — 6,1%), які теж зростають з-за високої інфляції, до того ж, за бажання, його розмір завжди можна збільшити.
З соціалізму Путін і розпочав. Після заяви про те, що він готовий буде очолити уряд, якщо Мєдведєва виберуть Президентом, він зажадав підвищити зарплати всім бюджетникам на 14%, а не на 7%, як заплановано в бюджеті на 2008 р., військовослужбовцям — на 18%, а не на 15% і не з вересня, а з лютого. Логіка діючого Президента, залізна: інфляція висока, значить, і індексація повинна бути більшою. Цим аргументом Путин, до речі, користується не вперше, виправдовуючи прискорене збільшення соціальних витрат. Виходить замкнуте коло — ціни зростають, інфляція компенсується підвищенням зарплат і ціни починають зростати ще швидше.
Міністр фінансів Олексій Кудрін, правда, поспіхом відмітив, що останні ініціативи Путіна до інфляції ніякого відношення не мають.
Одне добре — таку політику не можна здіснювати дуже довго. По-перше, чим швидше ростуть зарплати, – тим вищі очікування. Навряд чи бібліотекар буде хвалити той уряд, який в один рік дає істотну надбавку до зарплатні, а в іншій – не дає нічого. Зараз росіяни переконані, що праця бюджетників повинна оплачуватися в два рази вище.
Свіже опитування центру стратегічних досліджень «Росгосстраха» демонструє такі очікування: вчитель середньої школи повинен отримувати 20 000 руб. в місяць (середня зарплата у сфері освіти, за даними Росстату, 8200 руб.), лікар в районній поліклініці — 21 000 руб. (зараз 9500 руб.), міліціонер — 22 000 руб. (зарплата сержанта міліції складає зараз 10 000 руб.), лейтенант російської армії — 27 000 руб. (зараз 13 000-15 000 руб.). На досягнутому не зупинимося: буде вчитель отримувати 20 000 руб. — народ скаже, що повинен 40 000 руб., і так до безкінечності.
По-друге, резервів для нарощування витрат у спосіб, який би не загрожував стабільності економіки при щонайменших коливаннях ціни на нафту, залишилося небагато. За розрахунками Кудріна, рівень витрат вже такий, що в 2008-2009 рр. доведеться почати витрачати резервний фонд (він виконує роль подушки безпеки для економіки, у разі різкого погіршення цінової кон'юнктури) вже при ціні барреля Urals $45 (ціна відсікання в стабфонд — $27). Зараз нафта коштує $90 за баррель, але навряд чи новий прем'єр, навіть такий упевнений в собі, зважиться, виходячи з такої ціни, верстати такий соціалістичний бюджет.
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
