«Головне - бути захопленим своєю справою. І тоді все буде гаразд». |
Лютий для професора Сергія Капіци - ювілейний удвічі. Сам Сергій Петрович 14 лютого відсвяткував 80-й день народження, а програма «Очевидне - неймовірне», беззмінним ведучим якої Капіца залишається впродовж не одного десятка років, - 35 років життя в телеефірі.
Проте в бесіді за чашкою чаю з головним редактором «АіФ» Ніколаєм ЗЯТЬКОВИМ мова йшла не лише про науку.
«Пора упроваджувати добро»
- Сергій Петрович, поясніть, будь ласка, таку невідповідність. Сьогодні Інтернет зв'язав світ в єдину мережу, розвиваються нано-технології, ведеться активне вивчення стволових клітин, клонування. Здавалося б, учені всі роблять для того, щоб життя людини стало легким і безбідним. А в реальності люди як і раніше хворіють багато, живуть мало і важко.
- Думаю, річ у тому, що суспільство не може правильно розпорядитися своїми знаннями.
- А як можна звинувачувати суспільство? Кажуть, наприклад, мовляв, люди самі винні в тому, що спиваються, тому що неправильно використовують горілку, - Менделєєв її відкрив з науковою метою. Ну а як її ще використовувати? Тільки для примочок? Або взяти створення ядерної зброї.
- Ядерна зброя - найстрашніший приклад. Мрія про найбільшу бомбу завела людство в безвихідь. Велике щастя, що під час всіх цих переворотів, які прокотилися світом, не трапилося ядерної катастрофи.
Зараз ядерні арсенали зменшуються, але поволі. І людству треба вчитися жити з цим злом. Але проблема ядерної зброї не тільки технічна. Це ще і проблема людської свідомості та виховання.
Дивіться, в Америці зброю носять всі - включаючи школярів і людей з хворою психікою. Зброя стала доступнішою, а мізки людські - менш стійкими. Ця нестійкість - реакція на технічний прогрес, коли наша свідомість не встигає освоїти створену нами ж техніку. На мій погляд, це одна з найглибших криз сучасного світу.
Тому нічого кращого за правильне виховання не вигадаєш! Це вимагає великої роботи, проробляти яку поки ніхто не прагне. Але якщо ми не замислюватимемося над цією проблемою серйозно, людство прийде до краху, перші симптоми якого вже спостерігаються в суспільній свідомості. Вважати, що суспільство може дрейфувати куди завгодно, - шлях до самогубства. Адже людина відрізняється від тварини тільки наявністю культури. Хоч і у тварин не все так примітивно - у них теж є заборони. Звірі не поїдають самих себе - вовки вовками не харчуються. На відміну від людей, які легко «пожирають» собі подібних. Тому пора вже добре і важливе не тільки творити, але і активно упроваджувати. Адже та ж заповідь «Не убий!» не вимагає пояснень - вона вимагає виконання.
На голці чужих технологій
- А чому людство виявилося слабкою ланкою прогресу? Комп'ютери стали супердосконалими, а ми залишилися такими ж, як мільйон років назад.
- А ви погляньте на ті ж комп'ютери. У них є, грубо кажучи, «залізо» і програмне забезпечення. Програмне забезпечення коштує в 10-20 разів дорожче за «залізо», тому що продукт інтелектуальної праці створити набагато важче. Так і з людством. «Заліза» - енергії, зброї - у нас скільки завгодно. А програмне забезпечення - назвіть це культурним потенціалом - відстає.
- У комп'ютерів, принаймні, проблема «заліза» вирішена, але медична наука ще не може вирішити проблеми людського тіла.
- Тут вже багато залежить від вас: чи пропиваєте ви своє життя, чи перенавантажуєте стресами. Та й мозок, на жаль, зношується набагато швидше за тіло. У Америці є люди похилого віку, яким майже під 100 років, вони доживають свій вік наодинці, в готелях, страждаючи від хвороб Альцгеймера або Паркінсона. Жалюгідне видовище! Виходить, що душа вмирає раніше тіла. А це неправильно: потрібно вмирати разом! (Сміється.)
- Але все одно ми навіть грип і нежить не можемо перемогти! Про рак вже не говорю!
- В цьому випадку перш за все потрібна рання діагностика. Якщо вчасно відмітити хворобу, шанси на зцілення зростають в багато разів. Але подібні процедури вимагають і більших коштів, і кваліфікованих лікарів, і техніки. Якби прилади для ранньої діагностики були доступні не тільки багатіям, то смертність від раку знизилася б.
Свого часу - «в тому житті», як я говорю, - я займався розробкою прискорювачів. У них є дві сфери застосування. Перша - безпека корпусів ядерних реакторів. Але з їх допомогою можна було виліковувати людей від раку. Прилад впливав на уражений орган, не зачіпаючи нічого навколо. Перш ніж в країні все звалилося, у нас було зроблено 6 машин: одна до цих пір працює в Інституті імені Герцена, через неї пройшли 20 тисяч чоловік. Щоб забезпечити увесь СРСР, потрібна була 1000 машин, і ми були готові їх виробляти. Але тут, в епоху жахливого хаосу, до російських чиновників прийшли німці і сказали:
«Ми дамо вам мільярдну позику, щоб ви змогли купити наші машини». В результаті ми виявилися посадженими на голку німецької технології. Ми писали листи, що у нас є і клінічний досвід, і що наші машини дешевші в експлуатації, а мені відповідали: мовляв, щоб змінити ситуацію, потрібно дати такому-то чиновникові 20% «відкату». І так - в будь-яких сферах.
«Ми самі себе зруйнували»
- Скільки взагалі тепер знадобиться років, щоб російська наука знов відвоювала втрачені позиції?
- Мого батька в 1935 році Сталін залишив в Радянському Союзі, за два роки побудувавши йому інститут. У нас за ті 15 років, що минули, жодного наукового інституту не побудовано, а розкрадене майже все, що було.
- У масовій свідомості склався стійкий стереотип: розвал країни - це диверсія Заходу. А як ви вважаєте, що послужило причиною цьому: наша безладність, дурість або боротьба за переділ світу, щоб сильну і могутню країну опустити до якоїсь межі і потім її доїти: нафта - газ, нафта - газ?
- Такі спроби були, але вони не вдалися. Ми самі себе зруйнували.
На раді міністрів кілька років назад вирішили виділити 12 мільйонів рублів на квартири для молодих учених. А в цей час розгорівся скандал з прокурором, який відремонтував свою квартиру за 20 мільйонів. Я за це зачепився і сказав, що, якби ви виділили 12 мільярдів на квартири для молодих учених, ви могли б поправити справу. А всі напівзаходи безглузді. І закінчив словами: «Якщо ви і далі продовжуватимете таку політику, то отримаєте країну дурнів. Вам буде простіше цією країною правити, але майбутнього у такої країни немає». Вийшов скандал, і голова сказав, що згоден з думками професора Капіци, але не з його формулюваннями.
- Як вам серед цих стресів, боротьби, образ вдалося зберегти таку енергію, гостроту розуму?
- Потрібно уміти знаходити собі справу. Коли мене проганяли з телебачення, я зайнявся демографічною наукою. Коли не міг займатися прискорювачем, знайшов собі інше заняття. І так було кілька разів в моєму житті.
І потім, у мене є приклад мого батька. Адже батько, після того, як Берія зняв його з керівництва Інститутом фізичних проблем і кисневої промисловості, 8 років прожив хоч і усередині країни, але, по суті, у вигнанні - на дачі. Мене тоді теж звільнили з ЦАГІ, кар'єра в авіації не відбулася. Я став допомагати батьку, і разом почали займатися експериментальною роботою по вивченню течії тонких плівок рідини. Чим це скінчилося? Минулого року я був уведений до ради премії «Глобальна енергія». І один з її лауреатів - англієць - отримав її саме за вивчення тих самих плівок, якими займався мій батько, і зворушливо заявив про це при отриманні премії!
- Виходить, що найголовніший секрет довгожительства - захопленість своєю справою?
- Звичайно! І тоді все буде гаразд.
Переклад українською - "Аратта"